Едмунд Гуссерль Зміст Біографія | Переклади українською | Джерела та література | Примітки | Посилання | Навігаційне менюhusserl.netЕдмунд ГуссерльГуссерль ЕдмундГуссерль Едмундпошук онлайнПитання про досвід у формулюванні феноменологічної герменевтики: відповідь з позицій трансцедентальної філософіїФілософський енциклопедичний словникідентифікатор BNFEncyclopædia BritannicaRecord #118555006Математична генеалогіяNNDBzbMATH databaseOpen LibraryQuoraВелика каталонськаBritannica (онлайн)Encyclopædia UniversalisEncyclopædia UniversalisEncyclopædia Universalisa1043608xXX87786011908089c118555006ITICCUCFIV062350000 0001 2130 2460n7910609200444093jk010433251800966117906837434820700602742153844300322виправивши або дописавши її
Народились 8 квітняНародились 1859Уродженці Оломоуцького краюПомерли 27 квітняПомерли 1938Померли у ФрайбурзіНауковці Геттінгенського університетуДоктори філософіїВипускники Віденського університетуВипускники Лейпцизького університетуНімецькі філософиФеноменологиЕпістемологи
нім.8 квітня1859ПростєйовМоравія26 квітня1938ФрайбургфілософфеноменологіїпозитивістськоюЛейпцизького університетуГумбольдтського університету БерлінаЛеопольда КронекераКарла ВеєрштрасаВідніВіденському університетіФранца БрентаноГаллеҐеттінґеніМюнхеніШелера«Ідеї для чистої феноменології та феноменологічної філософії»Університеті ФрайбургаМартін Гайдеґер«Нюрнберзьких расових законів»ЛевенФранца БрентаноКарла ШтумпфаЕдіт ШтайнЮджин ФінкМакс ШелерМартін ГайдеггерЖан-Поль СартрЕмануель ЛевінасРудольф КарнапГерман ВейлМоріс Мерло-ПонтіЯн ПаточкаРоман ІнгарденлютераниномГаллеГеттінгеніФрайбургуФрайбургаМартіна Гайдеггера
Едмунд Гуссерль
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Едмунд Гуссерль | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl | ||||
Західна філософія | ||||
Народження | 8 квітня 1859(1859-04-08)[1][2][…] Простейов, Простейов, Оломоуцький край, Чехія | |||
Смерть | 27 квітня 1938(1938-04-27)[2][3][4](79 років) Фрайбург, Баден-Вюртемберг[5] | |||
Поховання | : | |||
Громадянство (підданство) | Німеччина Австрія | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl | |||
Діяльність | математик, викладач університету | |||
Викладав | Університет Фрайбурга, Геттінгенський університет і Університет Мартіна Лютера | |||
Член | Гайдельберзька академія наук і Американська академія мистецтв і наук | |||
Науковий ступінь | доктор філософії | |||
Школа / Традиція | феноменологія | |||
Основні інтереси | епістемологія, математика | |||
Значні ідеї | епохе, природна точка зору, ноема, ноезис, ейдетична редукція, Retention and protention | |||
Вплинув | Ойген Фінк, Курт Гедель, Гайдеґґер, Ганс Блюменберґ, Дерріда, Кундера, Бернард Штіґлер, Еммануель Левінас, Мерло-Понті, Жан-Поль Сартр, Макс Шелер, Іван-Павло II, Людвіґ Ландґребе, Едіт Штайн, Карнап, Марвін Фарбер, Александр Куаре, Хосе Ортега-і-Гассет, Роман Інґарден, Дітріх фон Гільдебранд, Міллан-Пуеллес, Ганна Арендт, Лешек Колаковський, Ян Паточка, Жан-Люк Маріон, Олаво де Карвалью | |||
Alma mater | Віденський університет і Лейпцизький університет | |||
Літературний напрям | Західна філософія | |||
Зазнав впливу | Франц Брентано, Карл Штюмпф, Декарт, Кант | |||
Вчителі | Франц Брентано, Карл Штумпф, Карл Веєрштрас, Вільгельм Вундт і Леопольд Кронекер | |||
Відомі студенти | Carlos Astrada[d], Мартін Гайдеггер, Ойген Фінк і Едіт Штайн | |||
Історичний період | Філософія XX століття | |||
Конфесія | християни і лютеранство | |||
Брати, сестри | Heinrich Husserl[d] | |||
husserl.net | ||||
Едмунд Гуссерль у Вікісховищі? |
Е́дмунд Ґуста́в Альбре́хт Гу́ссерль (нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl; *8 квітня 1859, Простєйов, Моравія — †26 квітня 1938, Фрайбург) — німецький філософ, відомий як батько феноменології. Його робота порвала із позитивістською орієнтацією науки і філософії його часу, надаючи ваги суб'єктивному досвіду як джерелу пізнання об'єктивних феноменів.
Зміст
1 Біографія
2 Переклади українською
3 Джерела та література
3.1 Література
4 Примітки
5 Посилання
Біографія |
Гуссерль походив із єврейської сім'ї. Він був другою дитиною з чотирьох в сім'ї кравця Адольфа Абрахама Гуссерля та його дружини Юлії Гуссерль. В 1876 році вступив до Лейпцизького університету, де почав вивчати астрономію, математику, фізику та філософію. В 1878 році перейшов до Гумбольдтського університету Берліна, де продовжив вивчати математику в Леопольда Кронекера і Карла Веєрштраса, а також філософію у Ф. Паульсена. В 1881році вивчав математику в Відні. 8 жовтня 1882 року захистив у Віденському університеті в Лео Кьонігсбергера дисертацію на тему «Внесок в теорію варіаційного обчислення» і став займатися філософією у Франца Брентано. В 1886 році Гуссерль разом з нареченою приймає протестантське віросповідання, в 1887 році укладають шлюб, після чого Гуссерль влаштовується на викладацьку роботу в університеті в Галле.
Його перші публікації були присвячені проблемам основ математики («Філософія арифметики», 1891) та логіки («Логічні дослідження» I, 1900; II, 1901). «Логічні дослідження» стають першою книжкою нового напрямку філософії, заснованого Гуссерлем — феноменології.
Починаючи з 1901 року він зустрічає в Ґеттінґені та Мюнхені своїх перших однодумців (Райнаха, Шелера, Пфендера). Саме в цей період він публікує програмну статтю в «Логосі» — «Філософія як точна наука» (1911) і перший том «Ідеї для чистої феноменології та феноменологічної філософії» (1913).
В 1916 році він отримує кафедру в Університеті Фрайбурга, яку до нього займав Риккерт.
Мартін Гайдеґер, найбільш здібний учень Гуссерля, редагує його «Лекції по феноменології внутрішнього усвідомлення часу» (1928). Потім послідовно виходять у світ «Формальна та трансцендентальна логіка» (1929), «Картезіанські роздуми» (французькою, 1931), частини I та II роботи «Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія» (1936, повний текст рукопису було видано посмертно, в 1954році).
Після приходу до влади нацистів Гуссерля було на деякий час звільнено як єврея, згідно земельного закону Бадена; остаточно він його було звільнено з посади тільки після прийняття «Нюрнберзьких расових законів», що залишили євреїв без громадянства. Гайдеґера весною 1933 року було обрано ректором університету і незабаром він вступив в НСДАП. Питання про його особисту причетність до переслідувань Гуссерля та про їх взаємовідносини в цей період викликають багато суперечок. Гуссерлю було заборонено брати участь в філософських конгресах 1933 и 1937 років як офіційно, так і в приватному порядку. Його старі книжки не вилучались із бібліотек, але видання нових було неможливим. Не зважаючи на ворожість, якою оточив його нацистський режим, Гуссерль не емігруровав (його діти виїхали в США). Він помер в Фрайбурзі в 1938 році від плевриту майже в повній самотності. Бельгійський монах-францисканець, аспірант Вищого інституту філософії Германн Лео Ван Бреда, побоюючись гітлеровського антисемітизму, перевіз в Левен бібліотеку та неопубліковані роботи Гуссерля, а також допоміг виїхати з Німеччини вдові та ученям філософа. Якщо б не втручання Ван Бреда, вдові Гуссерля загрожувала б депортація в концтабір, а його архіву — конфіскація та загибель. Так в Левені було засновано Гуссерль-Архів — центр вивчення спадщини Гуссерля, який існує до нашого часу.
Архів Едмунда Гуссерля в Левені нараховує сорок тисяч неопублікованих листів (частково стенограми), які публікуються в повному зібрання творів — Гуссерліані.
Гуссерль був учнем Франца Брентано і Карла Штумпфа . Його філософські праці мали відлуння в подальшій філософії, адже вони вплинули на таких філософів, як: Едіт Штайн, Юджин Фінк, Макс Шелер, Мартін Гайдеггер, Жан-Поль Сартр, Емануель Левінас, Рудольф Карнап, Герман Вейл, Моріс Мерло-Понті, Ян Паточка і Роман Інгарден. У 1887 році Гуссерль приймає хрещення і стає лютеранином. Він був репетитором (Privatdozent) філософії у Галле з 1887, потім був професором у Геттінгені з 1901, і у Фрайбургу з 1916 до звільнення у 1928. Після цього, він продовжив свої дослідження і письменницьку роботу, використовуючи бібліотеку Фрайбурга, поки через своє єврейське походження не був висланий за сприяння колишнього учня і ймовірного протеже Мартіна Гайдеггера.
Переклади українською |
Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія. // Пер. Е. Причепій / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. — К.: Ваклер, 1996. — С. 61-94.
Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка. — 2002. — № 3. — С. 134—149.
Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. — К.: ППС-2002, 2009. — 356 с.
Джерела та література |
Галушко К. Ю. Гуссерль Едмунд // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 259. — ISBN 966-00-0405-2.
І. В. Бойченко. Гуссерль Едмунд // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.пошук онлайн- Мінаков М. А. Питання про досвід у формулюванні феноменологічної герменевтики: відповідь з позицій трансцедентальної філософії // Практична філософія. — 2004. — № 1. — С. 167—174.
Література |
- Гуссерль, Едмунд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Примітки |
↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q54837d:Track:Q19938912
↑ аб Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.d:Track:Q2985434
↑ аб Encyclopædia Britannicad:Track:Q5375741
↑ Nationalencyklopedin — 1999.d:Track:Q1165538
↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118555006 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
Посилання |
|
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Категорії:
- Народились 8 квітня
- Народились 1859
- Уродженці Оломоуцького краю
- Померли 27 квітня
- Померли 1938
- Померли у Фрайбурзі
- Науковці Геттінгенського університету
- Доктори філософії
- Випускники Віденського університету
- Випускники Лейпцизького університету
- Німецькі філософи
- Феноменологи
- Епістемологи
(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"1.836","walltime":"2.861","ppvisitednodes":"value":6297,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":149913,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":52293,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":25,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":37,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":14349,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":61,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 2725.628 1 -total"," 86.82% 2366.447 1 Шаблон:Філософ"," 78.58% 2141.835 1 Шаблон:Картка"," 74.91% 2041.677 84 Шаблон:Картка/рядок"," 38.92% 1060.744 34 Шаблон:Wikidata"," 25.61% 698.080 13 Шаблон:If1"," 12.88% 351.089 1 Шаблон:Wikidata/p20"," 6.90% 188.080 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 6.13% 167.070 1 Шаблон:Wikidata/p27"," 5.18% 141.208 1 Шаблон:Checkwd"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"1.376","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":9752362,"limit":52428800,"limitreport-logs":"Got person name of Q27302 from label: «Національна бібліотека Німеччини»nEntity Q27302 is not a personnGot person name of Q170109 from label: «Державна бібліотека в Берліні»nEntity Q170109 is not a personnGot person name of Q256507 from label: «Баварська державна бібліотека»nEntity Q256507 is not a personnGot person name of Q304037 from label: «Австрійська національна бібліотека»nEntity Q304037 is not a personnLoaded datatype wikibase-item of P509 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P172 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P551 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1412 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype string of P742 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype monolingualtext of P1449 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P463 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P135 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P737 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1066 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P802 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P800 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P2348 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P3716 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P97 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P39 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype quantity of P2218 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1038 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P3373 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confign","cachereport":"origin":"mw1296","timestamp":"20190430155308","ttl":2592000,"transientcontent":false););"@context":"https://schema.org","@type":"Article","name":"u0415u0434u043cu0443u043du0434 u0413u0443u0441u0441u0435u0440u043bu044c","url":"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%93%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%8C","sameAs":"http://www.wikidata.org/entity/Q58586","mainEntity":"http://www.wikidata.org/entity/Q58586","author":"@type":"Organization","name":"u0423u0447u0430u0441u043du0438u043au0438 u043fu0440u043eu0435u043au0442u0456u0432 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","publisher":"@type":"Organization","name":"u0424u043eu043du0434 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","logo":"@type":"ImageObject","url":"https://www.wikimedia.org/static/images/wmf-hor-googpub.png","datePublished":"2007-06-04T19:10:21Z","dateModified":"2018-11-20T14:50:21Z","image":"https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8f/Edmund_Husserl_1900.jpg"(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgBackendResponseTime":159,"wgHostname":"mw1242"););